Курилівська Христоріздвяна громада вітала свого настоятеля з 10-річним ювілеєм
7 липня 2016 року в Курилівському Христоріздвяному соборі настоятелем Курилівської Христоріздвяної громади митрофорним протоієреєм Тарасієм Максименко у співслужінні духівника громади ієромонаха В’ячеслава (Максименко) було відправлено Святу Літургію Воскресіння Божого.
Хто готувався до Святого Причастя Тіла та Крові Христових та пройшов напередодні на вечірній службі, яка відбулась в нижній церкві на честь святого мученика В’ячеслава, благовірного князя Чеського, Таїнство Сповіді, мали змогу приступити до Чаші Божої.
Проповідь Святого Дня настоятеля була на Святе Письмо щодо сотника та його глибокої віри.
Після завершення Божественної Літургії віряни вітали співом многоліття свого настоятеля протоієрея Тарасія із ювілеєм – 10-річчям пастирської праці в сані священника. Саме 10 років тому в Кафедральному Христоріздвяному Соборі Тульчинскої єпархії УПЦ Тарас Євгенович Максименко став по Божій Милості священником і за Господнім повелінням пізніше, вже на своїй батьківщині в Курилівці, очолив будівництво собору, також на честь Різдва Христова.
Необхідно відмітити, що в цей день 17 липня Свята Церква Київської Русі творить молитви на спомин про жахливий злочин, скоєний майже сто років тому в липні 1918 року прийдешньою розбійницьким шляхом комуністичною безбожною владою. В Єкатеринбурзі таємно, по-щурячому та водночас з тремтячими руками, біси-комуністи розстріляли сім’ю людини з дорослими та малими дітьми – родину Ніколая II. Чимало було таких прикладів в той ганебний час, коли по всій Україні лютували комуністичні загони і виводили на розстріл без суду та слідства всіх, хто мав чи клапоть землі, працював на тій землі, чи був священиком, чи «куркулем», але родину глави Російської імперії царя Ніколая з дружиною Олександрою, малолітнім, практично дитиною, цесаревичем Олексієм, з доньками – Ольгою, Тетяною, Марією та Анастасією було страчено ритуально, начебто заради демонстрації знищення певного державницького устрою. І навіть якщо допустити таке покарання від нової комуністичної безбожної влади владі старій, то страчено могло б бути лише самого царя, та відбулось інше, страшенно жахливе і звіряче. А ще що важливо, що страчено родину було в той час, коли цар вже відрікся від влади, тобто, якби до влади прийшло, так би мовити, демократичне оновлююче суспільство, то родині царя мало б сенс надати шанс полишити Росію, принаймні, зберегти життя дітям, але до влади прийшли нелюді, сатанисти, безбожники під гаслами рівності й братерства, але до цих гасел їх дії не мали жодного відношення. Фактично сім’я останнього царя, підкреслити треба – на час розстрілу колишнього царя, була страчена дійсно ритуально.
Саме за те, що цар Ніколай II погодився відмовитись від влади, сподіваючись, як глибо віруюча православна людина, в можливість домовленості щодо миру після звільнення ним царського трону, закріпленого, так би мовити, за ним від минулих царів дідів-прадідів, саме за його мужність і страшенний біль душі, коли бачив розстріл своїх власних діточок та коханої дружини і захищався лише молитвою Божою, саме за це Канонічна Церква за бажанням багаточисленної кількості вірян, по Господній Волі піднесла цю віруючу в Бога родину, практично єдину із усіх царів світової монархії, до прославлення у святих. Неможливо навіть уявити які моральні, не лише свої фізичні, страждання виносили серця батьків, коли бачили на власні очі те, що виходить за межі людського розуміння, що за межою людських сил і можливостей.
Чимало є тих, піддакуючих тому ганебному комуністичному режиму, хто приписує цій віруючій родині, чого вони і на думці не мали творити, але сьогодні все ж є більшість тих, хто намагається зрозуміти і розуміє, що насправді творили комуністи-більшовики, які стали, до речі, взірцем деяким і нинішнім політикам, які лише під іншими гаслами намагаються знову і знову утиснювати Церкву Христову.
Не заради туги про епоху царювання всієї родини Романових, як то оспівують і про відродження якої мріють деякі фанатичні прихильники, але заради виконання справедливого рішення Канонічної Церкви щодо прославлення у святих родини страстотерпців, ганебно вбитих лютими, безбожними виконавцями волі ідей марксизму-ленінізму, в Христоріздвяній громаді цього дня та днем раніше в акафістному співі за вечірньою службою, звертали молитви до святої августішої православної сім’ї, щоб отримати допомогу по встановленню миру на землі і в душах людей Святої Київської Русі, щоб врешті-решт, отямились ті, хто має міліардні кошти і спрямовує їх не на розвиток суспільства, а на скажену війну.
Після Святої Літургії настоятель привітав зі святом 16-річчя від дня народження піддячого Андрія Журавля, який вже понад 4 роки приносить Богові свої труди в громаді.
Копирование и использование материалов сайта без предварительного согласования запрещено.
Хто готувався до Святого Причастя Тіла та Крові Христових та пройшов напередодні на вечірній службі, яка відбулась в нижній церкві на честь святого мученика В’ячеслава, благовірного князя Чеського, Таїнство Сповіді, мали змогу приступити до Чаші Божої.
Проповідь Святого Дня настоятеля була на Святе Письмо щодо сотника та його глибокої віри.
Після завершення Божественної Літургії віряни вітали співом многоліття свого настоятеля протоієрея Тарасія із ювілеєм – 10-річчям пастирської праці в сані священника. Саме 10 років тому в Кафедральному Христоріздвяному Соборі Тульчинскої єпархії УПЦ Тарас Євгенович Максименко став по Божій Милості священником і за Господнім повелінням пізніше, вже на своїй батьківщині в Курилівці, очолив будівництво собору, також на честь Різдва Христова.
Необхідно відмітити, що в цей день 17 липня Свята Церква Київської Русі творить молитви на спомин про жахливий злочин, скоєний майже сто років тому в липні 1918 року прийдешньою розбійницьким шляхом комуністичною безбожною владою. В Єкатеринбурзі таємно, по-щурячому та водночас з тремтячими руками, біси-комуністи розстріляли сім’ю людини з дорослими та малими дітьми – родину Ніколая II. Чимало було таких прикладів в той ганебний час, коли по всій Україні лютували комуністичні загони і виводили на розстріл без суду та слідства всіх, хто мав чи клапоть землі, працював на тій землі, чи був священиком, чи «куркулем», але родину глави Російської імперії царя Ніколая з дружиною Олександрою, малолітнім, практично дитиною, цесаревичем Олексієм, з доньками – Ольгою, Тетяною, Марією та Анастасією було страчено ритуально, начебто заради демонстрації знищення певного державницького устрою. І навіть якщо допустити таке покарання від нової комуністичної безбожної влади владі старій, то страчено могло б бути лише самого царя, та відбулось інше, страшенно жахливе і звіряче. А ще що важливо, що страчено родину було в той час, коли цар вже відрікся від влади, тобто, якби до влади прийшло, так би мовити, демократичне оновлююче суспільство, то родині царя мало б сенс надати шанс полишити Росію, принаймні, зберегти життя дітям, але до влади прийшли нелюді, сатанисти, безбожники під гаслами рівності й братерства, але до цих гасел їх дії не мали жодного відношення. Фактично сім’я останнього царя, підкреслити треба – на час розстрілу колишнього царя, була страчена дійсно ритуально.
Саме за те, що цар Ніколай II погодився відмовитись від влади, сподіваючись, як глибо віруюча православна людина, в можливість домовленості щодо миру після звільнення ним царського трону, закріпленого, так би мовити, за ним від минулих царів дідів-прадідів, саме за його мужність і страшенний біль душі, коли бачив розстріл своїх власних діточок та коханої дружини і захищався лише молитвою Божою, саме за це Канонічна Церква за бажанням багаточисленної кількості вірян, по Господній Волі піднесла цю віруючу в Бога родину, практично єдину із усіх царів світової монархії, до прославлення у святих. Неможливо навіть уявити які моральні, не лише свої фізичні, страждання виносили серця батьків, коли бачили на власні очі те, що виходить за межі людського розуміння, що за межою людських сил і можливостей.
Чимало є тих, піддакуючих тому ганебному комуністичному режиму, хто приписує цій віруючій родині, чого вони і на думці не мали творити, але сьогодні все ж є більшість тих, хто намагається зрозуміти і розуміє, що насправді творили комуністи-більшовики, які стали, до речі, взірцем деяким і нинішнім політикам, які лише під іншими гаслами намагаються знову і знову утиснювати Церкву Христову.
Не заради туги про епоху царювання всієї родини Романових, як то оспівують і про відродження якої мріють деякі фанатичні прихильники, але заради виконання справедливого рішення Канонічної Церкви щодо прославлення у святих родини страстотерпців, ганебно вбитих лютими, безбожними виконавцями волі ідей марксизму-ленінізму, в Христоріздвяній громаді цього дня та днем раніше в акафістному співі за вечірньою службою, звертали молитви до святої августішої православної сім’ї, щоб отримати допомогу по встановленню миру на землі і в душах людей Святої Київської Русі, щоб врешті-решт, отямились ті, хто має міліардні кошти і спрямовує їх не на розвиток суспільства, а на скажену війну.
Після Святої Літургії настоятель привітав зі святом 16-річчя від дня народження піддячого Андрія Журавля, який вже понад 4 роки приносить Богові свої труди в громаді.
Копирование и использование материалов сайта без предварительного согласования запрещено.
