ЗАЯВА Священного Синоду Української Православної Церкви від 23 листопада 2022 року

Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує Заяву Священного Синоду Української Православної Церкви від 23 листопада 2022 року.

Понад 270 днів триває повномасштабна війна Російської Федерації проти України. З першого дня вторгнення російських військ Українська Православна Церква засудила цю війну та послідовно виступає за збереження суверенітету, незалежності і територіальної цілісності України. Наші віряни, з Божою допомогою та молитвами своїх одновірців, мужньо захищають Батьківщину у лавах Збройних сил України та інших військових формуваннях. Ми радіємо перемогам наших військових, спостерігаючи, як відновлюється життя у звільнених містах і селах. Водночас з глибоким болем продовжуємо отримувати звістки про загибель наших захисників і цивільних громадян. Вічна пам’ять усім жертвам цієї страшної війни!

На жаль, сьогодні на адресу деяких священнослужителів Української Православної Церкви лунають звинувачення у колабораційній діяльності. Зі свого боку, беручи до уваги різні обставини, що склались внаслідок воєнної агресії Російської Федерації проти України, заявляємо, що ці штучні звинувачення є недоведеними та безпідставними. Ті єпископи і священники, які залишились на окупованій території України та продовжують здійснювати там своє пастирське служіння, не є колаборантами. Навпаки, багато з них є справжніми героями Українського народу. У важких обставинах, що склались внаслідок війни, вони не залишили свою паству. Ризикуючи своєю репутацією, священнослужителі Української Православної Церкви роблять усе можливе, щоб наш Український народ вижив там, де війна нищить шанси для людського життя.

Ми занепокоєні тим, що в багатьох регіонах України продовжується незаконна практика перереєстрації парафій та силового захоплення храмів Української Православної Церкви. На наше переконання, великим соромом є той факт, що неприховане рейдерство, яке часто супроводжується лайкою та бійками, відбувається не тільки зі згоди, а й навіть з ініціативи представників місцевої влади. Прикро від того, що деякі державні службовці дозволяють собі робити провокативні заяви, відверто спрямовані проти нашої Церкви. Ми вже наголошували на тому, що такі дії розколюють суспільство, і це в умовах воєнного стану є особливо тяжким злочином.

Не може не викликати занепокоєння ще й та обставина, що останнім часом у деяких монастирях та у священнослужителів Української Православної Церкви були проведені обшуки. На жаль, декому вже висунуті серйозні обвинувачення. У зв’язку цим, ми наполягаємо на об’єктивності дій правоохоронців. Слідство має бути неупередженим і не супроводжуватись бездоказовими звинуваченнями. Вкотре поважно закликаємо не розпалювати внутрішню війну, а всім єднатися, щоб вижити і перемогти зло, яке стоїть перед нами. Тільки наша спільна праця без внутрішніх чвар зможе зупинити кровопролиття.

Українська Православна Церква не тільки словом, а й ділом підтримує наших захисників, надає прихисток вимушеним переселенцям, допомагає всім тим, кого війна позбавила найнеобхіднішого для життя. Глибоко переконані, що, звершуючи справи добра та милосердя, духовенство, монашество і миряни роблять значний внесок у те, щоб наша Батьківщина вистояла у часи жорстких випробувань. Майже щодня ми отримуємо велику кількість звернень від військовослужбовців, які є парафіянами нашої Церкви, щодо можливості звершення за місцем їхнього перебування різних священнодій, особливо Сповіді та Святого Причастя. Сподіваємось, що найближчим часом упередженому ставленню до Української Православної Церкви буде покладено край, наше духовенство буде включене до квот конфесійного представництва військових капеланів та отримає допуск всюди, де є наші віруючі воїни.

Молимось, щоб, за словами первоверховного апостола Петра, всі були «однодумні, милостиві, братолюбні, милосердні…» (1 Пет. 3:8-9), щоб Господь всіх зберіг здоровими і неушкодженими, і щоб на нашій Українській землі запанував мир!