Відійшов до Господа благочинний Петриківського округу
7 липня 2023 року, на 60 році життя, після важкої тривалої хвороби, відійшов до Господа клірик Кам’янської єпархії, Благочинний Петриківського округу, голова єпархіального відділу взаємодії із збройними силами, козацтвом та МНС, настоятель храму на честь святого благовірного князя Ігоря Чернігівського м. Кам’янське, настоятель храму на честь великомученика Георгія Переможця смт Петриківка - протоієрей Ігор Анатолійович Дідовець.
З великим сумом сприймаємо цю звістку.
Отець Ігор був доброю, великодушною, чуйною людиною, ніколи не відмовляв у допомозі та завжди поспішав на допомогу всім, кому вона була потрібна.
Нині спочилий отець Ігор, був взірцем для багатьох, саме його зусиллями була створена міцна Православна громада, в якій багато здійснено хрещень та вінчань, і він залишиться в серцях кожного хто його знав та хто був під його духовною опікою.
З великим сумом сприймаємо цю звістку.
Отець Ігор був доброю, великодушною, чуйною людиною, ніколи не відмовляв у допомозі та завжди поспішав на допомогу всім, кому вона була потрібна.
Нині спочилий отець Ігор, був взірцем для багатьох, саме його зусиллями була створена міцна Православна громада, в якій багато здійснено хрещень та вінчань, і він залишиться в серцях кожного хто його знав та хто був під його духовною опікою.
Нехай Всемилостивий Господь упокоїть душу спочилого протоієрея Ігоря в оселях праведних!
Протоієрей Ігор Анатолійович Дідовець народився 22 серпня 1963 року в м. Дніпродзержинськ (зараз Кам’янське) Дніпропетровської області у сім’ї робітників.
З 1970 – 1980 роки навчався в середній школі №1 м. Дніпродзержинська.
У 1981 році вступив до механічного технікуму м Дніпропетровська, а 1985 року закінчив зі спеціальністю радіотехнік.
З 1981 – 1990 роки працював в механічному технікумі кіномеханіком, завідувачем лабораторії та заступником директора.
З 1986 року навчався у Дніпропетровському гірському інституті.
Навчався у Київській духовній семінарії, а згодом у академії.
З 1990 – 1993 роки приймав участь в будівництві Спасо-Преображенського собору м. Кривий Ріг.
10 січня 1993 року, у Спасо-Преображенському соборі м. Кривий Ріг, єпископом Дніпропетровським і Криворізьким Кронидом, був рукопокладений у сан диякона, а в травні цього ж року, у Свято-Троїцькому кафедральному соборі м. Дніпропетровська у сан ієрея.
11 жовтня 1993 року був призначений кліриком Свято-Миколаївського собору м. Дніпродзержинськ.
12 жовтня 1993 року, митрополитом Одеським та Ізмаїльським Агафангелом, тимчасово керуючим Дніпропетровською єпархією, нагороджений правом носіння наперсного хреста та камилавки.
29 квітня 1997 року, єпископом Криворізьким і Нікопольським Єфремом, у Свято-Миколаївському соборі м. Дніпродзержинськ, нагороджений саном протоієрея.
12 вересня 1997 року, єпископом Криворізьким і Нікопольським Єфремом, у Свято-Миколаївському соборі м. Дніпродзержинськ, нагороджений правом носіння хреста з прикрасами.
3 травня 1999 року звільняється із кліру Свято-Миколаївського собору м. Дніпродзержинськ, та призначається настоятелем храму на честь святого благовірного князя Ігоря Чернігівського м. Дніпродзержинськ.
29 квітня 2003 року, єпископом Криворізьким і Нікопольським Єфремом, у Свято-Миколаївському соборі м. Дніпродзержинськ, нагороджений правом носіння палиці.
21 квітня 2009 року, архієпископом Криворізьким і Нікопольським Єфремом, у Свято-Миколаївському соборі м. Дніпродзержинськ, нагороджений правом носіння митри.
З моменту створення Дніпродзержинської єпархії, на отця Ігоря було покладено відразу два послухи: благочинного церков Петриківського округу та голови єпархіального відділу взаємодії із збройними силами, козацтвом та МНС.
28 квітня 2016 року, архієпископом Дніпродзержинським і Царичанським Володимиром, нагороджений правом носіння другого хреста з прикрасами.
Протоієрей Ігор вів активну громадську діяльність. Будучи настоятелем міського храму, він був обраний до депутатському корпусу Дніпровської районної ради 4-го та 5- го скликання. Був головою комісії соціально-економічного розвитку Дніпровського району та членом виконавчого комітету.
Приймав участь у багатьох конференціях та семінарах. Був делегатом від Кам’янської єпархії для ювілейного Собору УПЦ, який відбувався 8 липня 2011 року у Києво-Печерській Лаврі, а також Собору УПЦ, який відбувся 27 травня 2022 року у Свято-Пантелеймонівському жіночому монастирі що у Феофанії м. Київ.
Неодноразово їздив в зону АТО для духовної підтримки українських воїнів.
Нагороджений орденами та грамотами Української Православної Церкви, державними та міськими відзнаками.
Час та місце відспівування буде сповіщено пізніше.
Увага! Копіювання та використання матеріалів сайту без попереднього погодження заборонено.
