Хто ми- православні чи язичники?
Хто ми- православні чи язичники?
Наші далекі пращури слов’яни були справжніми язичниками, обожнюючи сили природи. Завдяки великому князю Володимиру ми стали християнами і побачили світло Христової істини. Відтепер більшість людей або від народження, або пізніше отримують святе хрещення і стають християнами. Святе хрещення здійснюється в образ смерті і майбутнього воскресіння Господа нашого Іісуса Христа, з яким ми вступаємо в союз спілкування. " Ніхто, поклавши руку на рало, не повертається назад,”- говорить Святе Писання. Ми, християни, повинні служити єдиному Богу- Іісусу Христу, з яким обручилися через святе хрещення. Повертатися до язичництва через звичаї, обряди та вірування означає зраджувати Іісусу Христу.
Cправжнім пережитком язичницьких часів є свято Купали. Під іменем Купали наші пращури розуміли живитель ну силу природи, вважаючи його захованим в вогні, воді і травах. Пізніше це свято змішали з християнським святом Іоанна Хрестителя, давши назву йому Івана Купали.
Звичай святкувати це свято укорінився і в нашому селі Гуляйполе. Він є принизливим для християн і образливим для пам’яті Іоанна Хрестителя, який був великим посником і вів суворий образ життя.
Тому перш,ніж іти на свято, задамо собі питання: "Хто я-християнин чи язичник?” Якщо я християнин, то зранку піду до церкви і буду святкувати свято Іоанна Предтечі; якщо язичник- буду веселитися і біснуватися на святі Купала ввечері з шостого на сьоме липня. Адже немає нічого спільного між світлом і темрявою. "Неможна для двох господ працювати,- говорить Святе Писання,- неможна служити Богові і ідолу(мамоні).
При цьому виборі вплив православного священика на викорінення описаних пережитків язичництва є необхідним і виправданим.
- Зупиніться, адже ми всі стоїмо над прірвою.
Православні віруючі с.Гуляйполе.
Копирование и использование материалов сайта без предварительного согласования запрещено.
Автор: протоиерей Николай Чиженко
Наші далекі пращури слов’яни були справжніми язичниками, обожнюючи сили природи. Завдяки великому князю Володимиру ми стали християнами і побачили світло Христової істини. Відтепер більшість людей або від народження, або пізніше отримують святе хрещення і стають християнами. Святе хрещення здійснюється в образ смерті і майбутнього воскресіння Господа нашого Іісуса Христа, з яким ми вступаємо в союз спілкування. " Ніхто, поклавши руку на рало, не повертається назад,”- говорить Святе Писання. Ми, християни, повинні служити єдиному Богу- Іісусу Христу, з яким обручилися через святе хрещення. Повертатися до язичництва через звичаї, обряди та вірування означає зраджувати Іісусу Христу.
Cправжнім пережитком язичницьких часів є свято Купали. Під іменем Купали наші пращури розуміли живитель ну силу природи, вважаючи його захованим в вогні, воді і травах. Пізніше це свято змішали з християнським святом Іоанна Хрестителя, давши назву йому Івана Купали.
Звичай святкувати це свято укорінився і в нашому селі Гуляйполе. Він є принизливим для християн і образливим для пам’яті Іоанна Хрестителя, який був великим посником і вів суворий образ життя.
Тому перш,ніж іти на свято, задамо собі питання: "Хто я-християнин чи язичник?” Якщо я християнин, то зранку піду до церкви і буду святкувати свято Іоанна Предтечі; якщо язичник- буду веселитися і біснуватися на святі Купала ввечері з шостого на сьоме липня. Адже немає нічого спільного між світлом і темрявою. "Неможна для двох господ працювати,- говорить Святе Писання,- неможна служити Богові і ідолу(мамоні).
При цьому виборі вплив православного священика на викорінення описаних пережитків язичництва є необхідним і виправданим.
- Зупиніться, адже ми всі стоїмо над прірвою.
Православні віруючі с.Гуляйполе.
Копирование и использование материалов сайта без предварительного согласования запрещено.
Автор: протоиерей Николай Чиженко
